Ліна Костенко- голос епохи,серце України

 ЛІНА КОСТЕНКО

   Ліна Костенко – це не просто поетеса, це – голос України. Її творчість – це відображення історії, болю та незламного духу українського народу. Її вірші, глибокі та проникливі, стали класикою, а її громадянська позиція – прикладом для багатьох поколінь.

   Народившись 19 березня 1930 року, Ліна Костенко пережила важкі часи в історії України, включаючи Другу світову війну та радянські репресії. Ці події глибоко вплинули на її творчість, зробивши її поезію гострою, правдивою та сповненою любові до рідної землі.

 Сьогодні ми вшановуємо велику поетесу, чий голос став символом незламності та мудрості .  Її поезія – це не просто римовані рядки, це глибокі роздуми про історію, духовність, красу світу та складність людських стосунків.

   Читаючи її вірші та романи, такі як "Маруся Чурай", "Берестечко", поринаєш у світ глибоких емоцій та філософських роздумів. Її мова багата й образна, кожне слово – на вагу золота.

    Ліна Костенко – це не просто поетеса, це – явище. Її творчість є невід'ємною частиною української культури, джерелом натхнення та мудрості.

  Патріотизм Ліни Костенко – це приклад щирої, глибокої та безкомпромісної любові до своєї землі, яка витримала випробування часом і стала орієнтиром для багатьох поколінь українців. Її голос і сьогодні звучить як заклик до гідності, мудрості та відданості своїй Батьківщині.

Книжкова виставка "Ліна Костенко-голос епохи,серце Ураїни

   Згадаймо сьогодні рядки Ліни Костенко, перечитаймо її твори, відчуймо силу її слова.

"Народ мій є! Народ мій завжди буде! / Ніхто не перекреслить мій народ!" ("Голоси")

"Україно, ти моя молитво, / Ти моя розпука вікова..." ("Україно, ти моя молитво")

"Ми є народ, якого правди сила / Ніким зваяти ще не змогла." ("Берестечко")

"Моя душа ніколи не скориться! / Моя душа ніколи не зрадить!" (З поезії "Моя душа")

"І в кого серце мудре, той зрозуміє, / Що то є храм, а не руїна — Україна." ("Берестечко")

"Свою Україну любіть, / Любіть її во время люте, / В останню тяжкую минуту / За неї Господа моліть." ("До України")

"Коли вмирає мужність, умирає нація." ("Маруся Чурай")

"Немає вже тієї України, / Яку колись в сльозах я покидала. / Тепер її ніхто не кине на руїни, / Бо в неї є сини, що стали із руїн." (Рядки, що часто приписуються Ліні Костенко, хоча їхнє точне джерело дискутується, але дух відповідає її творчості)

"Історії ж бо пишуть переможці, / А переможених навіки ждуть." ("Берестечко") (Ця цитата має ширший контекст, але її можна трактувати як заклик до боротьби за свою історію та ідентичність)

"Ми воїни. Не легіони. / Ми просто люди цієї землі." (З поезії "Ми воїни")

А які ваші улюблені вірші чи цитати Ліни Костенко? Поділіться в коментарях!