"Незабутня зірка Буковини"
27 листопада 1863 року на Буковині народилася Ольга Кобилянська. Відома письменниця, представниця модернізму, борчиня за права жінок, що зналася на філософії та гастрокультурі — Кобилянська була однією з найяскравіших постатей української культури. Людина прогресивних поглядів, вона дещо випереджала свій час. Її героїні вирізняються інтелігентністю, емансипованістю та нескінченними пошуками ідеалу. Сьогодні розкриваємо маловідомі грані цієї сміливої жінки.
27 листопада українці вшановують 160-ліття від дня народження найвідомішої української письменниці, громадської діячки та важливої постаті раннього модернізму в українській літературі – Ольги Юліанівни Кобилянської.
▪ Творами Ольги Кобилянської зачитуються не одне покоління поціновувачів українського слова. І річ не лише у принадності її самобутнього стилю. Чимало тем та ідей, порушених у творах видатної буковинської письменниці, не втратили своєї актуальності й сьогодні.
Народилася Ольга Юліанівна Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині. Мати – родичка відомого німецького поета-романтика Захарія Вернера, вивчила українську мову та прийняла греко-католицьку віру з пошани та любові до чоловіка.
▪ Батько – дрібний урядовець, шляхетського роду, з Наддніпрянщини. Мати старалася навчити дітей хороших манер, умінню підтримати розмову, триматися в товаристві.
▪ З дитячих років Ольга знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.
Ольга Кобилянська писала під впливом свого оточення — Наталії Кобринської, письменниці, однієї з фундаторок жіночого руху на Галичині, Софії Окуневської — першої української жінки-лікаря в Австро-Угорщині, Августи Кохановської — художниці, яка ілюструвала новели письменниці.
Письменниця одна з перших в українській літературі звернулася до змалювання жінок-інтелігенток, які намагаються вирватися з буржуазного оточення. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Вона цікавиться новинками моди, мала гарний смак і зберігає струнку фігуру до старості.
▪ З 1891 р., коли сім'я оселилася в Чернівцях, Кобилянська входить у коло прогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям.
▪ Кобилянська відвідала Київ, де зустрічалася з Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Михайлом Коцюбинським. Незабутнє враження справила на неї поїздка до Канева, де вклонилася могилі Тараса Шевченка. На запрошення родини Косачів гостювала на їхньому хуторі Зелений Гай, поблизу м. Гадяча на Полтавщині, щиро здружилася з Лесею Українкою. Велика поетеса високо оцінила новаторську прозу Кобилянської, познайомила з нею українську громадськість.
▪ З цього часу образ «великої, пишної», але «пригнобленої, скованої» України назавжди ввійшов у серце письменниці.
▪ Упродовж наступних рокiв Ольга Кобилянська активно пише повiстi та оповiдання «Вiн i вона» (1895), «Царiвна» (1896), «Що я любив» (1896), а далi «Нiоба», «Некультурна», «Природа», (1898), «Земля», «У недiлю рано зiлля копала», «Через кладку», «За ситуацiями», «Апостол чернi» та багато інших творiв.
▪ Найбільшим коханням письменниці був Осип Маковей, з ним пов’язана особиста драма, що розпочалася на початку 1895р. За фахом учитель, Маковей був на три роки молодший від Кобилянської, але саме вiн стимулював ïï творчість, був першим проникливим професійним критиком. О. Кобилянська мріяла про одруження, i навіть першою заговорила про це. Проте О. Маковей несподівано одружився з іншою жiнкою. Такий невмотивований учинок з боку коханої людини боляче вразив письменницю: до кiнця життя вона залишалася самотньою.
▪ Ользі Кобилянській неодноразово робили пропозицію, але їй не хотілось заміж, вона писала твори, допомагала родині, спілкувалася з видатними людьми свого часу, і, на її думку, шлюб міг цьому завадити, а, можливо, розчарувалася…
▪ Наприкінці 1903 р. ïï розбив частковий паралiч. I хоча лiкування на нiмецьких та чеських курортах до певноï мiри знешкодили наслiдки недуги, починаючи з 1903р. вона постiйно хворiла, а коштiв на систематичне лiкування не вистачало.
▪ Протягом 1915-1923 pp. О. Кобилянська пише низку оповiдань, новел, нарисiв про Першу світову війну і пов'язаний з нею трагізм.
▪ Аж у 1928 році Кобилянська відкупила в Чернівцях будинок — колишню власність її старшого брата Максима. Тут вона мешкала з прийомною донькою Оленою, її чоловіком та двома дітьми.
▪ 1940-го на Буковину прийшли більшовики. У радянських газетах з’явилися вірнопіддані статті, підписані іменем Кобилянської, хоча стиль — явно не її. Та Ольга вже не могла писати, тому що була розбита паралічем.
▪ У 1941 році румунська воєнна жандармерія встановила нагляд за письменницею, і тільки смерть врятувала її від розправи.
▪ Ольга Кобилянська померла 21 березня 1942 року. Поховали її 23 березня. У цей день румуни закрили в’їзд до міста. Похована у Чернівцях поруч із батьками.
▪ На честь Ольги Кобилянської встановили літературно-мистецьку премію, а за її творами знято фільми. Кращі твори письменниці вийшли у перекладах багатьма мовами, відіграли й відіграють важливу роль у світовій літературі, піднімаючи міжнародний престиж українського художнього слова.
 |
| Книжкова виставка до 160 річниці Ольги Кобилянської |
Немає коментарів:
Дописати коментар