День Героїв України(23 травня)

                                День Героїв України: Пам'ятаємо,               шануємо,надихаємося! 

     Сьогодні, 23 травня, ми відзначаємо День Героїв України – день вшанування всіх, хто впродовж століть боровся і продовжує боротися за свободу, незалежність та гідність нашої Батьківщини.

    Це день пам'яті князів Київської Русі, козаків Війська Запорозького, борців за волю України у ХХ столітті, героїв Небесної Сотні та воїнів, які сьогодні зі зброєю в руках захищають нашу землю від російського агресора.

Фотовиставка "Борітеся- поборете"

Фотовиставка "Борітеся-поборете"

     Герої України – це не лише ті, хто віддав своє життя в бою. Це й ті, хто своєю працею, своїм талантом, своєю незламною вірою у вільну та сильну Україну наближав і наближає нашу перемогу. Це волонтери, медики, рятувальники, освітяни, митці – кожен, хто щодня робить свій внесок у майбутнє нашої держави.

Книжкова виставка "В серцях Героїв- Україна"

   Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом усіх Героїв. Їхня мужність, відданість та самопожертва є для нас невичерпним джерелом натхнення та прикладом справжньої любові до України.Дякуємо усім хто ризикуючи життям, стоїть на захисті нашої Батьківщини. 

   Серед них є й наші земляки, які продовжують славні традиції героїзму.Ми з особливою теплотою та гордістю згадуємо тих, хто народився і виріс на нашій рідній землі, хто віддав своє життя або присвятив його боротьбі за свободу та незалежність України.

   Серед нас є свої Герої – ті, чиї імена назавжди вписані в історію нашої громади та нашої країни. Ми пам'ятаємо усіх хто поклав своє життя, захищаючи Україну.

  Ці люди – наші сусіди, наші родичі,наші учні, та  друзі – проявили неймовірну мужність, відвагу та патріотизм у найважчі часи для нашої держави. Їхня самопожертва, їхня віра у вільну Україну є для нас вічним прикладом.

   Нехай пам'ять про Героїв України живе вічно в наших серцях! Їхній подвиг – це фундамент нашої незалежності та запорука нашої майбутньої перемоги.

  Їхній подвиг надихає нас бути сильнішими, єдинішими та незламними у боротьбі за нашу свободу та мирне майбутнє.

Слава Героям України! 

Михайло Стельмах- співець рідної землі та людської душі

 

Михайло Стельмах: Співець рідної землі та людської душі 🌾

   Сьогодні ми згадуємо видатного українського письменника – Михайла Панасовича Стельмаха. Його творчість – це гімн рідній землі, її красі та щедрості, а також глибоке проникнення у світ людських почуттів і переживань.

   Поет рідної землі: Стельмах, як ніхто інший, відчував і любив українську природу. Його описи – це справжні поеми в прозі, сповнені барв, звуків і запахів. Він змальовував красу полів, лісів, річок, показуючи їхню нерозривну єдність з життям людини.

   Гуманізм та людяність: У центрі творчості Стельмаха – людина, її прагнення до щастя, її боротьба за краще життя. Він з великою любов'ю і співчуттям зображував простих людей, їхню мудрість, працьовитість і незламний дух. Його герої – це носії високих моральних цінностей.

   Ліризм та епічність: Твори Стельмаха поєднують в собі ліризм та епічність. Його проза – це сплав поетичного бачення світу та широкого охоплення життєвих явищ. Він умів бачити прекрасне у буденному, підносити звичайне до рівня високої поезії.

  Майстер слова: Стельмах був надзвичайно талановитим стилістом. Його мова – багата, образна, мелодійна. Він майстерно використовував народну фразеологію, прислів'я та приказки, що робило його прозу особливо колоритною та виразною.

  Найвідоміші твори: "Кров людська – не водиця", "Хліб і сіль", "Дума про тебе", "Чотири броди", "Лебедина зграя", "Земля пахне" – ці та багато інших творів стали класикою української літератури. У кожному з них – глибокий зміст і неповторний авторський стиль. 

 Пам'ять про митця: Михайло Стельмах залишив по собі величезний літературний спадок, який і сьогодні надихає та зворушує читачів. Його твори перекладені багатьма мовами світу. Пам'ятаємо і цінуємо!

Книжкова виставка "Співець рідної землі та людської душі"

Панас Мирний -перший симфоніст української прози

 

📖 Панас Мирний: Глибина народної душі в літературі 🖋️

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять великого українського письменника – Панаса Мирного (справжнє ім'я Панас Якович Рудченко). Його творчість – це монументальне відображення життя українського народу другої половини XIX століття, з його соціальними контрастами, прагненням до волі та глибокою людяністю.

- Широке полотно епохи: Панас Мирний з неперевершеною майстерністю змалював широку картину тогочасного українського суспільства. Його романи та повісті охоплюють життя різних верств населення – від селян до інтелігенції, відтворюючи їхні побут, звичаї, прагнення та боротьбу.

- Соціальна гострота: Твори Панаса Мирного пронизані глибоким співчуттям до знедолених і гострим засудженням соціальної несправедливості. Він безкомпромісно показував тяжке становище селянства, свавілля поміщиків, безправ'я простих людей. Його голос звучав на захист пригноблених.

- Яскраві та живі образи: Письменник створив цілу галерею незабутніх персонажів, які вражають своєю життєвістю та психологічною глибиною. Його герої – це складні, багатогранні особистості зі своїми сильними та слабкими сторонами, зі своїми мріями та розчаруваннями.

- Визначні твори: Його перу належать такі знакові твори української літератури, як роман-хроніка "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", повісті "Лихі люди", "П'яниця", "Голодна воля". Ці твори стали справжнім дзеркалом епохи та залишаються актуальними й сьогодні.

-  У співпраці з братом: Варто зазначити, що багато творів Панас Мирний створив у творчій співпраці зі своїм братом Іваном Біликом. Їхній тандем став унікальним явищем в історії української літератури.

- Неоціненний внесок: Панас Мирний зробив величезний внесок у розвиток української літературної мови та збагачення її тематики. Його твори стали важливим етапом у становленні українського реалізму та вплинули на подальший розвиток національної прози.

Книжкова виставка "Твори Панаса Мирного" 

Деякі з найвідоміших творів Панаса Мирного:

• Романи:

  • "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (у співавторстві з Іваном Біликом)
  • "Повія"

• Повісті:

  • "Лихі люди"
  • "П'яниця"
  • "Голодна воля"

• Драми:

  • "Лимерівна"

Ці твори вважаються класикою української літератури і відображають життя українського суспільства 19 століття.

Твори Григорія Тютюнника

 

📖 Григір Тютюнник: Душа українського села на сторінках літератури 

  Ім'я Григора Тютюнника сяє особливою зіркою на літературному небосхилі України. Його творчість – це не просто слова на папері, а глибокий, проникливий діалог з читачем про вічні цінності, про складність людських стосунків, про красу і трагізм буття простої людини. Він був не лише талановитим письменником, а й тонким психологом, майстром слова, який зумів зазирнути в найпотаємніші куточки людської душі.

   Народившись у селянській родині на Полтавщині, Григір Тютюнник змалку пізнав нелегке життя українського села. Голод, сирітство, важка праця – все це залишило глибокий слід у його серці та знайшло відображення у його творчості. Саме тому його герої такі живі й переконливі, адже вони виткані з реальних спостережень, з болю і радощів людей, яких він знав і любив.

    Світ його прози – це переважно сільська Україна з її мальовничими пейзажами, багатими традиціями та щирими, працьовитими людьми. Але за зовнішньою простотою його оповіді криється глибокий філософський зміст. Він досліджує складні моральні дилеми, показує силу людського духу в найважчих життєвих обставинах, розкриває красу внутрішнього світу своїх персонажів.

   Особливу увагу Григір Тютюнник приділяв психологізму своїх творів. Він майстерно передавав найтонші порухи душі своїх героїв, їхні внутрішні конфлікти, їхні радості та печалі. Читаючи його оповідання та повісті, ми ніби опиняємося поруч з його персонажами, відчуваємо їхній біль, співчуваємо їхнім втратам, радіємо їхнім маленьким перемогам. Його вміння проникати у внутрішній світ людини робить його прозу надзвичайно емоційною та пронизливою.

   Серед найвідоміших творів Григора Тютюнника – повісті "Вир", "Климко", "Три зозулі з поклоном", оповідання "Дим", "Зав'язь", "Син приїхав". Кожен з цих творів – це окремий світ, населений яскравими, незабутніми образами. Повість "Климко" розповідає про важке дитинство хлопчика-сироти в роки Другої світової війни, його мужність і доброту. "Три зозулі з поклоном" – це зворушлива історія про складні любовні трикутники та силу прощення. "Вир" – епічне полотно, що змальовує життя українського села напередодні та в перші роки радянської влади.

  Мова творів Григора Тютюнника – це окрема насолода для читача. Він майстерно використовував багатство української мови, її колоритні діалектизми, народні приказки та прислів'я. Його стиль вирізняється лаконічністю, точністю та образністю. Кожне слово у нього на своєму місці, кожна деталь є важливою для розкриття характеру героя чи створення атмосфери.

   Трагічна загибель Григора Тютюнника стала великою втратою для української літератури. Проте його творчість продовжує жити, хвилювати нові покоління читачів своєю правдивістю, людяністю та глибоким розумінням життя. Його твори є не лише цінним літературним спадком, а й важливим джерелом для розуміння історії та душі українського народу.

   Згадуючи Григора Тютюнника, ми вшановуємо не лише талановитого письменника, а й людину з великим серцем, яка своїм словом торкалася найглибших струн людської душі. Його твори залишаються актуальними й сьогодні, нагадуючи нам про вічні цінності – любов, доброту, милосердя та силу духу.

Книжкова виставка "Твори Григорія Тютюнника" 

Чорнобиль- біль і скорбота України

                               Чорнобиль- біль і скорбота України

    З болем та глибокою шаною ми згадуємо сьогодні про Чорнобильську трагедію.  Минуло вже багато років з того жахливого дня, 26 квітня 1986 року, коли вибух на Чорнобильській атомній електростанції назавжди змінив життя мільйонів людей та став символом безпрецедентної техногенної катастрофи.

   Цей день – це не лише пам'ять про загиблих та постраждалих, про героїзм ліквідаторів, які ціною власного здоров'я та життя боролися з наслідками аварії. Це також нагадування про крихкість нашого світу та важливість відповідальності за технології, які ми створюємо.

   Чорнобильська зона відчуження стала моторошним, але водночас унікальним свідченням сили природи, яка поступово повертає собі залишені людиною території. Це місце, де час ніби зупинився, зберігаючи в собі відбиток трагедії та водночас надію на відродження.

Сьогодні ми:

• Вшановуємо пам'ять тих, хто загинув та постраждав від цієї жахливої катастрофи.
• Дякуємо героям-ліквідаторам, чия мужність та самовідданість запобігли ще більшій біді.
• Замислюємося над уроками Чорнобиля, над важливістю безпеки, прозорості та міжнародної співпраці у питаннях ядерної енергетики.
• Пам'ятаємо про довгострокові наслідки трагедії для здоров'я людей та довкілля.

  Нехай пам'ять про Чорнобильську трагедію завжди буде для нас застереженням та нагадуванням про цінність людського життя та відповідальне ставлення до нашої планети.

 Фотовиставка "Чорнобиль - біль і скорбота України"

Всесвітній день книги і авторського права

                      Всесвітній день книги і авторського права

    Щороку 23 квітня весь світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято, яке має на меті підкреслити фундаментальну роль книги у збереженні та примноженні культури кожної людини і всього людства. Це день, коли ми вшановуємо авторів, ілюстраторів, видавців і всіх тих, хто дарує нам магію друкованого слова, а також наголошуємо на важливості захисту інтелектуальної власності.

Символічна дата та багата історія

  Рішення про заснування Всесвітнього дня книги та авторського права було прийнято на Генеральній конференції ЮНЕСКО у 1995 році. Обрана дата, 23 квітня, є глибоко символічною для світової літератури. Саме цього дня у 1616 році покинули цей світ такі велетні літературної думки, як Вільям Шекспір та Мігель де Сервантес Сааведра, а також перуанський історик та письменник Інка Гарсіласо де ла Вега. Крім того, 23 квітня народилися або померли й інші видатні автори, зокрема Моріс Дрюон, Халлдор Лакснесс, Володимир Набоков, Мануель Мехіа Вальєхо, українські письменники Григір Тютюнник та Василь Земляк.

    Ідея ж святкування сягає ще початку XX століття. У 1923 році книготорговці в Каталонії (Іспанія) вперше організували масштабне вшанування книги. Згодом, у 1926 році, іспанський король Альфонс XIII підписав указ про запровадження Дня іспанської книги, який спочатку відзначався 7 жовтня (вважалося днем народження Сервантеса), а з 1930 року був перенесений саме на 23 квітня. Одна з найчарівніших традицій, що зародилася в Каталонії і пов'язана з цим днем (Днем Святого Георгія), – дарувати троянду за кожну придбану книгу.

Мета та значення свята

Всесвітній день книги та авторського права покликаний:

• Популяризувати читання: Заохочувати людей, особливо молодь, відкривати для себе задоволення від читання та цінувати неперевершений внесок авторів у соціальний та культурний прогрес людства.
• Підтримувати книговидання: Привертати увагу до видавничої справи та ролі книги як носія інформації, знань та культурної спадщини.
• Захищати авторське право: Наголошувати на важливості поваги до інтелектуальної власності авторів та творців. ЮНЕСКО активно підтримує творчість, культурне розмаїття та рівний доступ до знань, зокрема через захист авторських прав.

Традиції святкування у світі та в Україні

     У понад 190 країнах світу цей день відзначається різноманітними заходами. Проводяться книжкові ярмарки та виставки, літературні фестивалі, презентації нових видань, публічні читання, зустрічі з письменниками та автограф-сесії.

    Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють книжкову індустрію, обирає Світову столицю книги. Це місто протягом року проводить заходи, спрямовані на популяризацію літератури та читання. Наприклад, у 2024 році такою столицею було обрано Страсбург (Франція).

   В Україні Всесвітній день книги та авторського права набуває особливого значення. В умовах, коли ворог намагається знищити українську культуру та мову, книга стає символом опору, незламності та збереження національної ідентичності. Горять бібліотеки, знищуються українські книжки на окупованих територіях, але попри все, в Україні продовжують друкувати, перекладати, читати та рятувати книги. Цей день є святом для авторів, видавців, бібліотекарів, вчителів, читачів – усіх, хто причетний до книжкової справи і розуміє її надзвичайну вагу для сьогодення та майбутнього країни. Українське законодавство, зокрема Закон України «Про авторське право і суміжні права» та відповідні положення Цивільного кодексу, стоїть на захисті прав творців.

   Книга – це не просто джерело інформації. Це пам'ять, ідентичність, натхнення та невичерпне джерело мудрості. Тож долучаймося до святкування: читайте, даруйте книги, підтримуйте українських авторів та видавців, і пам'ятайте про важливість поваги до авторського права!

Книжкова виставка до всесвітньогоо дня книги і авторського права

Василь Стефаник-каменяр української прози

    Сьогодні ми хочемо глибше поринути у світ творчості великого сина українського народу, неперевершеного майстра психологічної новели – Василя Стефаника (1871-1936). Його ім'я золотими літерами вписане в історію української літератури, а його твори й донині вражають своєю емоційною силою, глибоким проникненням у людську душу та майстерним лаконізмом.

    Василь Стефаник народився на Галичині, у селянській родині, і саме життя простого народу стало головним джерелом його натхнення. Він не ідеалізував селянське буття, а показував його таким, яким воно було насправді: з важкою працею, бідністю, соціальною несправедливістю, хворобами та втратами. Проте, крізь призму цих суворих реалій, Стефаник зумів розгледіти велич духу, силу волі, глибоку людяність та незламну прив'язаність до рідної землі своїх героїв.

   Його новели – це не розлогі оповіді, а стислі, емоційно насичені замальовки, які в кількох сторінках вміщують цілі людські драми. Він майстерно використовував діалоги, внутрішні монологи та символічні образи, щоб передати найтонші порухи душі своїх персонажів. Читаючи "Камінний хрест" про еміграцію старого Івана Дідуха, "Синя книжечка" про материнське горе, "Земля" про братовбивство через землю, ми не просто спостерігаємо за подіями, а ніби самі переживаємо біль, розпач, надію та любов разом з героями.

   Стефаника часто називають імпресіоністом у літературі. Його стиль характеризується фрагментарністю, увагою до деталей, передачею миттєвих вражень та емоційних станів. Він умів кількома влучними словами створити яскраву картину, передати запах землі, шум вітру чи важкий подих праці.

   Вплив Василя Стефаника на українську літературу важко переоцінити. Він став одним із зачинателів модерної української прози, збагатив її новими формами та темами. Його творчість мала значний вплив на подальший розвиток української новелістики.

Книжкова виставка "Твори Василя Стефаника"

   Сьогодні, вшановуючи пам'ять Василя Стефаника, ми не лише віддаємо шану його літературному генію, але й згадуємо про важливість збереження нашої культурної спадщини. Його твори є цінним джерелом знань про життя українського народу в переломний період історії, про його ментальність, традиції та боротьбу за краще майбутнє.

Тож давайте сьогодні:

• Перечитаємо знакові новели Василя Стефаника, поглиблюючи своє розуміння його творчості.
• Поділимося своїми улюбленими цитатами або роздумами про його твори в соціальних мережах.
• Заохотимо молоде покоління відкрити для себе світ Стефаникових новел, щоб відчути силу його слова та глибину його думки.
• Знайдемо можливість відвідати музеї або пам'ятні місця, пов'язані з життям та творчістю письменника, якщо така можливість є.

  Пам'ятаймо, що Василь Стефаник – це не просто ім'я в підручнику, а живий голос епохи, чиї твори й досі змушують нас співпереживати, замислюватися та цінувати багатство української душі. Його літературна спадщина – це наш безцінний скарб, який ми повинні берегти та передавати наступним поколінням.

Ці казки - скарби народні

                                                     Ці казки -скарби народні

 Відкриваємо скриню казкових скарбів! 

  Ви любите слухати цікаві історії про чарівних героїв, мудрих звірів та неймовірні пригоди? Тоді ласкаво просимо у світ народних казок!

У давні часи, коли ще не було телевізорів та комп'ютерів, люди розповідали один одному дивовижні історії. Ці історії передавалися з уст в уста, від бабусі до онука, і так дійшли до нас. Це і є народні казки – справжні скарби, які належать усьому народу!

Що ж особливого в цих казках?

Чарівні герої: Ви познайомитеся з відважними лицарями, кмітливими дівчатами, хитрими звірями та добрими чарівниками. Кожен герой чогось нас навчає!

Дивовижні пригоди: Разом з героями ви потрапите у неймовірні світи, де відбуваються справжні дива. Ви будете боротися зі злими чарами, шукати скарби та перемагати чудовиськ!

Важливі уроки: Хоч казки і чарівні, але вони вчать нас дуже важливих речей: бути добрими, чесними, працьовитими та ніколи не здаватися. Ви дізнаєтеся, що добро завжди перемагає зло, а дружба – це велика сила!

Багато цікавого: У народних казках ви знайдете багато мудрих порад, веселих жартів та захопливих подій. Кожна казка – це ніби маленька подорож у минуле нашого народу.

Давайте разом читати та слухати народні казки! Дізнайтеся про пригоди Котигорошка, Івасика-Телесика, Мудрої Дівчини та багатьох інших чудових героїв!

Книжкова виставка "Ці казки-скарби народні"

Ліна Костенко- голос епохи,серце України

 ЛІНА КОСТЕНКО

   Ліна Костенко – це не просто поетеса, це – голос України. Її творчість – це відображення історії, болю та незламного духу українського народу. Її вірші, глибокі та проникливі, стали класикою, а її громадянська позиція – прикладом для багатьох поколінь.

   Народившись 19 березня 1930 року, Ліна Костенко пережила важкі часи в історії України, включаючи Другу світову війну та радянські репресії. Ці події глибоко вплинули на її творчість, зробивши її поезію гострою, правдивою та сповненою любові до рідної землі.

 Сьогодні ми вшановуємо велику поетесу, чий голос став символом незламності та мудрості .  Її поезія – це не просто римовані рядки, це глибокі роздуми про історію, духовність, красу світу та складність людських стосунків.

   Читаючи її вірші та романи, такі як "Маруся Чурай", "Берестечко", поринаєш у світ глибоких емоцій та філософських роздумів. Її мова багата й образна, кожне слово – на вагу золота.

    Ліна Костенко – це не просто поетеса, це – явище. Її творчість є невід'ємною частиною української культури, джерелом натхнення та мудрості.

  Патріотизм Ліни Костенко – це приклад щирої, глибокої та безкомпромісної любові до своєї землі, яка витримала випробування часом і стала орієнтиром для багатьох поколінь українців. Її голос і сьогодні звучить як заклик до гідності, мудрості та відданості своїй Батьківщині.

Книжкова виставка "Ліна Костенко-голос епохи,серце Ураїни

   Згадаймо сьогодні рядки Ліни Костенко, перечитаймо її твори, відчуймо силу її слова.

"Народ мій є! Народ мій завжди буде! / Ніхто не перекреслить мій народ!" ("Голоси")

"Україно, ти моя молитво, / Ти моя розпука вікова..." ("Україно, ти моя молитво")

"Ми є народ, якого правди сила / Ніким зваяти ще не змогла." ("Берестечко")

"Моя душа ніколи не скориться! / Моя душа ніколи не зрадить!" (З поезії "Моя душа")

"І в кого серце мудре, той зрозуміє, / Що то є храм, а не руїна — Україна." ("Берестечко")

"Свою Україну любіть, / Любіть її во время люте, / В останню тяжкую минуту / За неї Господа моліть." ("До України")

"Коли вмирає мужність, умирає нація." ("Маруся Чурай")

"Немає вже тієї України, / Яку колись в сльозах я покидала. / Тепер її ніхто не кине на руїни, / Бо в неї є сини, що стали із руїн." (Рядки, що часто приписуються Ліні Костенко, хоча їхнє точне джерело дискутується, але дух відповідає її творчості)

"Історії ж бо пишуть переможці, / А переможених навіки ждуть." ("Берестечко") (Ця цитата має ширший контекст, але її можна трактувати як заклик до боротьби за свою історію та ідентичність)

"Ми воїни. Не легіони. / Ми просто люди цієї землі." (З поезії "Ми воїни")

А які ваші улюблені вірші чи цитати Ліни Костенко? Поділіться в коментарях!

Тарас Шевченко: символ України та її незламного духу

                                  ТАРАС ШЕВЧЕНКО

     Тарас Шевченко – геніальний український поет, художник та громадський діяч, чия творчість стала символом національного відродження та боротьби за свободу. Його поезія, пронизана любов'ю до України та її народу, й досі надихає мільйони людей.

Основні факти про Тараса Шевченка:

• Національний герой: Шевченко є національним героєм і символом України, його творчість відіграла ключову роль у формуванні української національної свідомості.
• «Кобзар»: Збірка поезій «Кобзар» є найвідомішим твором Шевченка, що став символом української літератури.
• Художник: Окрім поезії, Шевченко був талановитим художником, автором понад тисячі картин.
• Борець за свободу: Шевченко боровся проти кріпацтва та самодержавства, за що був заарештований та засланий.
• Спадщина: Творчість Шевченка перекладена багатьма мовами світу, а його ім'я відоме далеко за межами України. 

Цікаві факти:

• Шевченко був невисоким, мав зріст 164 см.
• За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета.
• Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв, бувши успішним портретистом.  
• За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років.  

• Тарас Шевченко – це не просто поет, це голос українського народу, його душа та символ незламності.

Книжкова виставка "Тарас Шевченко-символ незламності України"

Нові скарби в нашій бібліотеці!

                                                    

Шановна шкільна спільното!

    З великою радістю повідомляємо про чудове поповнення нашої шкільної бібліотеки!Висловлюємо щиру подяку Сорока Ярославі Василівні за передачу цінних книжкових видань.

    Ми отримали чудову колекцію  книг, які, безсумнівно, збагатять наші знання та подарують багато годин захоплюючого читання.

 Подаровані видання, серед яких твори та збірки Тараса Шевченка, Лесі Українки, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха,Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького та  інших,  матимуть значний вплив на освітній та культурний розвиток наших читачів. 

    Ваша любов до книг надихає нас і наших читачів.  Подаровані Вами видання розширять наш фонд, зроблять його більш різноманітним та сприятиме розвитку читацької культури в учнів.

    Ваш подарунок – це не лише поповнення книжкового фонду, але й важливий внесок у розвиток  освіти в нашому ліцеї. Ми впевнені, що Ваші книги стануть джерелом знань, натхнення та приємного дозвілля для багатьох поколінь читачів.

    Ми щиро вдячні Вам за Вашу доброту, небайдужість та підтримку бібліотеки. 

"Життя, як драма" (літературна композиція присвячена українській поетесі Лесі Українці)

                                                                    Леся Українка  

    Леся Українка посідає почесне місце в пантеоні українських літературних класиків. «У європейській літературі ХХ століття не було видатнішої жінки», – так висловилася про Лесю Українку сучасна письменниця й інтелектуалка Оксана Забужко.

    Леся Українка – літературний псевдонім видатної української письменниці, перекладачки, публіцистки, критикині, культурної діячки Лариси Косач-Квітки. Вона народилася 1871 року в сім’ї поміщика, мецената Петра Косача, який високо цінував літературу й живопис, та письменниці Ольги Драгоманової-Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дитинство Лариси Косач пройшло на Волині: у Звягелі (Новоград-Волинський), Луцьку, Ковелі та Колодяжному. Одним із найбільших авторитетів малої Лесі був дядько Михайло Драгоманов – учений, громадський діяч. Він мав великий вплив на формування світогляду Лесі Українки, цінною вважається їхня епістолярна спадщина.

   Лариса Косач багато часу приділяла власній освіті. Їй доводилося чимало вчитися самостійно, у цьому їй допомагала мама. Леся Українка знала багато мов: слов’янських та інших європейських. Окрім них, володіла латинською та давньогрецькою. У 19 років Леся Українка написала підручник для своїх молодших сестер і брата «Стародавня історія східних народів». Велику увагу письменниця та її родина приділяли перекладам творів класиків українською, усвідомлюючи важливість включення в світове культурне поле. Зокрема, Леся Українка перекладала Адама Міцкевича, Генріха Гейне, Гомера, Віктора Гюґо, Ґергарта Гауптмана, Моріса Метерлінка, Моріса Верна та інших.

     Творчість Лесі Українки є багатогранною: драматургія, поезія, проза (оповідання, казки, повісті), літературна критика, статті суспільно-політичного характеру, переклади, епістолярна спадщина, записи фольклорного надбання. Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами. Внесок Лесі Українки – ще й у тому, що вона виводила українську літературу на світовий рівень. Літературні критики відзначають: творчість Лесі Українки є напрочуд європейською, універсальною, такою, що піддається новим прочитанням й переосмисленню у різні історичні періоди. За творами письменниці, поставлено поетичні вистави, спектаклі, балети, поезія покладена на музику, а за мотивами знято фільми та мультфільми. Перевидання й нове візуальне оформлення творів Лесі Українки здійснюються сьогодні, до її спадщини звертаються сучасники.

    Найновіше та найповніше академічне зібрання творів сягає 14-ти томів.

Літературна композиція "Життя,як драма"

Міжнародний день рідної мови

                             МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Міжнародний день рідної мови відзначається 21 лютого.

•      Традиційно в різних країнах проводяться освітні заходи, спрямовані на популяризацію рідних мов.

•    Міжнародний день рідної мови відзначається щороку 21 лютого. Це свято стало символом підтримки мовної та культурної спадщини народів у всьому світі.

      Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО. Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги здобути освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.

•     Зараз у світі існує  близько 7 тисяч мов, але науковці об’єднують їх у порівняно невелику кількість мовних сімей. В них мови пов’язані між собою спільними звуками, словами чи граматичними конструкціями. Вчені-мовознавці вважають, що всі мови певної лінгвістичної групи походять від однієї спільної прадавньої мови.

• Найбільш розповсюджені мови в світі

      Найрозповсюдженішими мовами в світі є індоєвропейські мови, які є рідними для майже половини населення планети. Це дуже численна група мов — від фарсі та хінді до англійської та української. Є кілька теорій територіального походження цієї мовної сім’ї. За однією з них, індоєвропейські мови беруть початок зі Східної Європи, до якої входить і Україна. Науковці визначили, що сформувалися ці мови станом приблизно на 3000 рік до нашої ери.

•     Інша численна лінгвістична група — семітські мови. Вони ведуть своє походження від кочівників Південної Аравії. В 3000-х роках до нашої ери цими мовами говорили народи, що населяли велику територію — від півдня Аравії до півночі Сирії. Декілька семітських народів відіграли важливу роль в давній цивілізації — вавілоняни, ассирійці, євреї та фінікійці. Арамейська, одна з семітських мов, довгий час була мовою спілкування між різними народами на Близькому Сході.

•      Попри численну кількість мов на планеті, до двох третин людей говорять всього дванадцятьма мовами. 2,1 мільярда населення Землі спілкуються трьома мовами — китайською, іспанською та англійською. Але саме різноманіття робить мову справжнім культурним явищем.

•     Мовне різноманіття розподілене нерівномірно, так найбільша кількість мов зосереджена в Африці та Азії. Там «мешкає» близько 2000 мов. Натомість, у Європі всього 250 живих мов та діалектів. Сучасна наука пояснює це цілою низкою факторів — від географічної ізоляції певних груп людей до кліматичних та соціальних умов проживання. Також існує широтний градієнт мовного різноманіття — збільшення кількості мов з наближенням до екватора, натомість у вищих широтах їх налічується менше.

• Мови, що зникають

      Наскільки вразливими в сучасному світі є мови, можна побачити завдяки Атласу мов світу, який видає ЮНЕСКО. Наприклад, лише у Великобританії 11 місцевих діалектів визначені як такі, що  вмирають.

       Прогнози науковців невтішні — до кінця цього століття можуть зникнути до 50% мов, якими люди користуються нині. Вже зараз приблизно 500 мов у світі мають всього кілька носіїв, а деякі з них — лише одного. Вони зникають так само, як і рідкісні види рослин чи тварин у природі.

• 
  
  

• Боротьба за рідну мову

    Міжнародний день рідної мови запроваджено ЮНЕСКО з метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них. Вперше його відзначили в 2000 році,  й відтоді щорічно святкують 21 лютого. Саме цього дня 1952 року в місті Дакка, що зараз є столицею Бангладеш, через мовний конфлікт сталася загибель чотирьох студентів.

•    Традиції Міжнародного дня рідної мови

•     Зазвичай у це свято в навчальних закладах в усьому світі проводяться тематичні уроки, флешмоби, конкурси, диктанти та лекції. У Міжнародний день рідної мови люди звертають особливу увагу на її розвиток та популяризацію серед молоді.

      В Україні це свято має особливе значення, адже наша мова – невіддільна частина історії та боротьби за незалежність. Протягом століть українська зазнавала утисків, заборон і репресій. Хоч мову і намагалися витіснити, але сьогодні це один із найважливіших символів нашої державності.

  

  Книжкова виставка "ДИВО КАЛИНОВЕ-НАША РІДНА МОВО"

  
  

  

  Виставка "Крилаті вислови про рідну мову"

  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

• 
  

Фотовиставка "Зима, що нас змінила"

 

                                             Тиждень Героїв Небесної Сотні

    20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

     20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

  Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це можливість вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.

   День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України.

    Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний ушановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.

  Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

Фотовиставка " Зима, що нас змінила"