День вишиванки

                              

Вчителі Настасівського ліцею у день вишиванки

        Щорічно в травні в Україні відзначають Всесвітній день вишиванки. Це поки неофіційне свято, а історія його появи абсолютно випадкова.

       Всесвітній день вишиванки - молоде свято. Відзначати його почали лише в 2006 році, але за цей час воно стало дуже популярним, до того ж не тільки у нас, в Україні, а й за кордоном.

       Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця. 

     Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.

                        10 цікавих фактів про вишиванку

1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

     До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

   Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

    Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки.

    Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.
6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.
7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.
9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.
10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

5. У нашій шкільній бібліотеці була організована виставка  "Вишиванка - символ України. Дзеркало народної душі". 

5. А з першокласниками ми провели цікавий квест. Діти своїми руками створюювали особливі вишиванки на папері, де могли пофатназувати, і пізнавально провести час, під час перегляду презентації про історію виникнення, значання орнаметів, та кольорів у вишиванці.     
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   

9 травня-День Європи

    

    Президент України підписав указ згідно з яким 9 травня Україна відзначатиме День Європи, як це робить Європейський Союз. Раніше це свято в нашій країні не мало фіксованої дати, його відзначали щороку в третю суботу травня.

     День Європи в Україні було запроваджено у 2003 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Це свято було прийнято з урахуванням стратегічного курсу України на зближення з Європейським Союзом та подальший вступ до ЄС.

    У Європі існує свято з аналогічною назвою, яке щороку відзначають саме 9 травня. В цей день 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об'єднання повоєнних європейських держав для їхнього розвитку та процвітання в майбутньому. Промова політика стала першим кроком на шляху до об'єднаної Європи.

     У мирні часи на центральних площах Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших великих українських міст проводилися святкові заходи, презентації про історію та культуру європейських країн, концерти, тощо. 

8 травня- день пам'яті та примирення

    День пам'яті і примирення присвячений перемозі над нацизмом, а також вшануванню всіх його жертв.

   8 травня 2023 року Україна разом Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.

    У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над Росією. А сьогодні згадаємо про закінчення Другої світової війни.

     У нашому ліцеї також відбувся захід присвячений дню примиренню та пам'яті загиблим у Другій світовй війні.

День пам'яті та примирення - історія дати

     Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік. 7 травня 1945 року командування Третього Рейху підписало акт про капітуляцію Німеччини у Франції. Наступного дня 8 травня його ратифікували в Берліні. Потім вночі 8 травня на вимогу Сталіна був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини" - за московським часом це сталося 9 травня.

"Окрилений безкриллям" (до 75-річниці від дня народження Ярослава Павуляка.)

 

Я живу від весни - до весла,

Хоч надихався скону у герці,

Так живу, щоб до тебе прийшла

Піраміда з дитиною в серці.

Щоб додому верталися дні

Лікувати знамена на скронях,

Так живу, щоб колись навесні

Заспівали могили на конях.

Щоб, немов немовля, у печеріНе заснуло життя без вечері

(Ярослав Павуляк)

    "Поетичний доробок Ярослава Павуляка доречно назвати життєдайним, художньо вивершеним, який вражає своєрідною метафоричністю. Його необхідно визнавати надзвичайно своєрідним  і одним з найкращих представників поетичної школи Богдана-Ігоря Антонича. 

    Поезія Ярослава Павуляка - утвердження природності, правди, краси (і потворності, звичайно) буття, чому сприяли бездоганні знання природи української землі, народної творчості, етнології, вірувань, звичаїв рідного народу, відчуття співучасті, мелодійності української мови, пісні, бездоганний літературно-мистецький Дослідники творчості поета зазначають, що "він сам був надзвичайно харизматичною людиною й увірвався в літературу раптово, майже одразу в званні майстра, "презентуючи читачам поетичні дарунки".

Ярослав Павуляк належить до тих українських митців ХХ - ХХІ ст., "творчість яких вимірюється не кількістю збірок та художніх текстів, а оригінальністю художнього мислення, віртуозністю поетики і якістю громадянської позиції". Він дотримувався думки, що поет не повинен багато писати і видавати багато книжок. Його запам'ятають за однією, навіть за одним віршем. Любив повторювати фразу "коротко - мудро".

 Поезія  опублікована у трьох прижиттєвих збірках: Блудний лебідь (Київ, 1993), Могили на конях (Тернопіль : Астон, 1999), Дороги додому (Тернопіль : Джура, 2009, номінована на Шевченківську премію). Четверта - "Сон є сон" (Київ : СООР Media, 20016) вийшла після відходу автора у вічність. та особиста по тійна невдоволеність самим собою". (Володимир Вознюк, член НСП України).

  Дослідники творчості поета зазначають, що "він сам був надзвичайно харизматичною людиною й увірвався в літературу раптово, майже одразу в званні майстра, "презентуючи читачам поетичні дарунки".

     Ярослав Павуляк належить до тих українських митців ХХ - ХХІ ст., "творчість яких вимірюється не кількістю збірок та художніх текстів, а оригінальністю художнього мислення, віртуозністю поетики і якістю громадянської позиції". Він дотримувався думки, що поет не повинен багато писати і видавати багато книжок. Його запам'ятають за однією, навіть за одним віршем. Любив повторювати фразу "коротко - мудро".

    Поезія  опублікована у трьох прижиттєвих збірках: Блудний лебідь (Київ, 1993), Могили на конях (Тернопіль : Астон, 1999), Дороги додому (Тернопіль : Джура, 2009, номінована на Шевченківську премію). Четверта - "Сон є сон" (Київ : СООР Media, 20016) вийшла після відходу автора у вічність.

    Збірка "Дороги додому" у 2013 році  з доповненнями була перевидана дружиною поета Лесею Філінською. Обидва видання цікаві ще й тим, що проілюстровані картинами близького друга поета - художника Івана Марчука.  "Мої картини і його вірші спів-звучні," - зауважує художник.

   "Павуляк для мене - один з найулюбленіших українських поетів з абсолютно неповторною манерою мислення й художнього вираження. Щоб донести його унікальність до широкого загалу, багато його віршів я вивчив напам'ять... Діапазон тем і образів виводить його на рівень шедеврів світового поетичного модерну..." Так Іван Марчук написав про збірку поета "Сон є сон", яку видав у 2016 році.

    Згодом окремі поетичні твори публікували: альманах "Вітрила" (Київ, 1967), журнали "Дніпро" (Київ,1968), "Жовтень" (Львів, 1968, 1981), "Дукля" (Словаччина, 2000), Артанія (Київ, 2011), Літературний Тернопіль (Тернопіль), "Золота Пектораль" (Чортків), антології "Дивоовид" (Тернопіль, 2007), Вертоград (Тернопіль, 2009), "Біла книга кохання" (Тернопіль, 2011), Червоне і чорне (Тернопіль, 2011), "Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана" (Київ, 2017) інші.

  Ярослав Павуляк народився 30 квітня 1948 р. у селі Настасів Тернопільського району. Батько, Іван Ількович був відомим на все село й околицю столяром. Столярував для колгоспних ферм та різних будівель. Мати, Меланія Якимівна працювала в колгоспі на цукрових плантаціях. Усі троє дітей їй допомагали. Ярослав вважав "великим гріхом для себе бігати з хлопцями на пасовищі, ганяти футбол, у той час, коли мати працювала в полі".

   У школі, був незаперечним лідером серед однолітків. Його всі поважали й одночасно боялися. Виділявся фізичною силою та кмітливим аналітичним розумом, займався спортом, особливо важкою атлетикою.Після закінчення школи у рідному селі вступив до Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша на відділ кераміки. 

На канікулах у рідному селі, крім допомоги матері, Ярослав збирав також фольклор. Записав понад 500 пісень. Лише від лемкині Ярини Сидор - понад 200. Проте кераміка перестала захоплювати Ярослава. Він віддавав перевагу написанню віршів. У 1968 р. 6-й номер журналу "Жовтень" надрукував добірку віршів Я. Павуляка "Стікає сонце каплями вірша". У планах молодого поета з'явився намір навчатись в університеті. Почав готуватись до вступу в університет.

     За невідвідування занять був відрахований з училища. Влаштувався у Науково-реставраційні майстерні, що діяли при картинній галереї.

      Саме в цей період життя Ярослав виготовив пам'ятник Т. Шевченку, який було встановлено у рідному Настасові. "У ніч 30 квітня на перше травня 1969 р. на одному із роздоріж у с. Настасів на Тернопільщині на рештках постаменту, що зостався від фігури святого Миколая, з'явився скромний пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку...

      Сказати, що це було несподіванкою для тодішніх керівників району і області - це нічого не сказати. У часи, коли без їхнього дозволу-санкції і ворона не мала права перелетіти через ту чи іншу селянську хату, поява нехай і непоказного пам'ятника, нехай і в селі, віддаленому від автотраси, - надзвичайна подія..." - згадував письменник Богдан Бастюк.

     Пам'ятник виготовив з каменя-пісковику ще зовсім молодий майстер Ярослав Павуляк. Робота заздалегідь була доставлена у село до садиби Павуляків. 

     У ту пам'ятну ніч, після "праведної праці" мешканці Настасова біля пам'ятника, "наче за помахом палички невидимого диригента, дружно і злагоджено заспівали "Реве та стогне Дніпр широкий". На стелі пам'ятника Ярослав викарбував Шевченкові слова: 

І на оновленій землі

Врага не буде супостата, 
А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі...

30 квітня відбулася ювілейна академія " Окрилений безкриллям", присвячена 75 - річниці від дня народження нашого славного земляка , поета - Ярослава Павуляка.

У ювілейній академії взяли участь учні та вчителі Настасівського ліцею , працівники культури , староста Настасівського старостату, голова Тернопільської обласної спілки письменників України Валентина Семеняк , голова літературного об'єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ Зеновій Кіпибіда , професор , доктор мистецтвознавства Олег Смоляк , членкиня національної спілки письменників України, уродженка м.Кремінна Луганської області - письменниця Ганна Гайворонська. Ювілейна академія пройшла на одному подиху , учні Настасівського ліцею прочитали багато віршів , чудово звучали пісні на слова Ярослава Павуляка у виконанні дитячого ансамблю "Веселка" , чоловічого ансамблю будинку культури с.Настасів , гурту"Настасівські музики".

І на завершення відбулося вручення Обласної літературної премії імені Ярослава Павуляка письменниці , членкині Національної спілки письменників України- Анні-Віталії Палій , за видану нею книжку

" Символіка небесного і земного в поезіях Ярослава Павуляка".

 

 

ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ

      Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.

       Минуло 37 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. 

   Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року в 01:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. 

   В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду, цезію, цезію, стронцію. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. 

    Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони України з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Чорнобильська катастрофа – екологічно - соціальна катастрофа. 

   Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам'ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.

Всесвітній день Землі (20 березня)

                    20 березня – Всесвітній день Землі

         Наша планета Земля – наш рідний дім, у якому створені для нас особливі сприятливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності, що відкривають для нас вдосталь можливостей і достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя і її форм на такому, здавалося б, обмеженому просторі, адже вона така одна у всьому всесвіті.
    20 березня – Всесвітній день Землі! Свято запроваджене з ініціативи Організації Об’єднаних Націй. Цю дату обрали не випадково: 20 березня знане як день весняного рівнодення – символ пробудження природи та початку нового кола її розвитку. Офіційна тема 2023 р. – «Інвестуйте в нашу планету».
   Насправді у календарі міжнародних свят існує два дні Землі – 20 березня і 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий – екологічну. Свята покликані сприяти популяризації піклування про навколишнє середовище задля того, аби якнайдовше зберегти екосистему планети у задовільному стані. Інакше кажучи, мета свят – привернути увагу громадськості до стану планети, вкотре нагадати людству про те, що зараз, як ніколи раніше, необхідність берегти природу є надзвичайно гострою
     Засновник цього дня – відомий американський громадський діяч Джон Мортон. Він розгорнув кампанію з висаджування дерев і чагарників у 1840-х рр. для того, щоб розвивати в людях дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Ця ідея так сильно його захопила, що коли він став секретарем штату Небраска, у 1872 р., він запропонував встановити спеціальний день, присвячений озелененню.
   Саме ж свято, іменоване зараз Міжнародним днем Землі, в 1970 р. придумав американський сенатор Гейлорд Нельсон. Спочатку свято відзначалося лише в США, адже дуже швидко його популярність стала планетарною. Через рік, у 1971 р., ООН офіційно визнала це свято, і воно стало всесвітнім – necu.org.ua. А у 2009 р. Генеральною асамблеєю ООН 22 квітня було проголошено Міжнародним днем Матері-Землі.
   
 

1. Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.
2. Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки)
3. Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.
4. Ходіть за покупками з еко-торбинами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою
5. Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.
6. Позбавтеся неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.
7. Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.
8. Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.
9. Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці, та уважно прочитайте інструкцію.
10. Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.
11. Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.
12. Даруйте непотрібні речі. Віддавайте їх іншим людям, таким чином ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.
13. Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров'ю.

 

Бережімо природу та не біймося брати відповідальність на себе, потрібно об’єднуватись і працювати в одному напрямку задля кращого майбутнього!

Тарас Шевченко- художник слова і пензля.

  Тарас Шевченко бесперечно це одна з найвидатніших постатей нашого народу. 

                                          Цікаві факти про Кобзаря

 1. Освіта Шевченка – всього 2 класи, яку отримав у церковній приходській школі. І при цьому він створив найбільш відому книгу української класичної літератури з відомою нам назвою “Кобзар”

2. Зріст Тараса був 164, 46 см. Це відомо з формулярного списку батальонгу в Оренбурзі де проходив службу солдат Шевченко. Там зазначено, що зріст його був середнім на той час, а саме  2 аршини і 5 вершків.

3. З підручників  ми бачимо Шевченка як суворого кріпацького дядька  у простій шапці і кожусі. Хоча насправді в ті роки він жив у Петербурзі і вже мав  доходи і тому любив одягатися модно і сучасно. Навіть є факт з записів самого Тараса, що він з задоволенням придбав за 100 рублів плащ-макінтош.

4. 15 років — так не багато поет прожив в Україні протягом свого життя. Ще коли Тарасу було 14 років він разом зі своїм паном Енгельгардтом виїхав з України, у якого був у наймах з дитинства, і потім відвідував зрідка Україну лише як гість…

5. У всьмому світі існує аж 1384 встановлених пам´ятників українському поету Шевченку, в Україні їх нараховується 1256. Інші монументи нашого кобзаря прославляють його в містах США, Бразилії, Аргентині, Китаї, Канаді, Литві, …

6.  При житті Шевченка більше знали і цінували як художника, а не поета.

       Україна незалежна вже не перший досяток років, але боротьба за свободу країни і за свободу кожної людини триває й досі. Щоб бути незламним та сміливо протистояти потрбен яскравий приклад для натхнення.

     Звичайно одна з найкращих постатей, яка незламна, мудра і мужня  – це Тарас Шевченко. Його творчість надихає, укріплює мужність, стверджує духовні сили для супротиву рабству, деградації, страху. Пророк неодноразово вказує. нам, нащадкам, що ми народ який створений для щасливого і вільного життя.

  Тарас Шевченко – художник

      В першу чергу ми знаємо Шевченка як поета. Але ж як художник так само займає почесне місце серед найвидатніших українських майстрів образо-творчого мистеццтва. Пам’ятаймо що він був першопроходцем критичного реалізму в українському живопису і мистецтві. Він чудово й майстерно володів графікою та фарбами з пензлем.

       Чимало є маловідомих але цікавих фактів про художню творчість. Наприклад. У 1835 році разом з художниками артілі Ширяєва Тарас Шевченко розписував стелі Великого театру в Петербурзі (сьогодні – Петербурзька консерваторія). Фортечний підмайстер подружився з персоналом театру і після реконструкції ходив на театральні вистави безкоштовно.

                                               Рекордна кількість пам'ятників

          1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам'ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Щоправда. Більшість монументів Шевченку розташовані на території України — 1256, зате майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.

            Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

                      Шевченко прикрашає придністровські гроші

        У 1995 році на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів. На лицьовій стороні – портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на звороті – пам’ятник Тарасу Шевченку перед будівлею університету в Тирасполі. У 50 рублів з'явився портрет Тараса Шевченка. Купюра була зеленого кольору. Тому ”зеленими” придністровці називали не долари, а гроші з Шевченком. Остаточний сіро-зелений дизайн купюр з Кобзарем затвердили 2007 року.

                                              Шевченко є на Меркурії

      У 1973-1975 роках автоматична станція "Марінер-10" тричі пролітала поблизу Меркурія і вперше провела його фотографування з близької відстані. Було виявлено, що поверхню планети покривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародного астрономічного союзу їх назвали в честь художників, музикантів, письменників і поетів. Таким чином один із 300 кратерів Меркурія отримав ім'я нашого Тараса Григоровича. Діаметр кратера Шевченко – 137 кілометрів.

                        Твори Шевченка перекладені на мову есперанто

      Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Серед них — японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.

Шевченко був модником

    Образ Шевченка часто малюють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у шапці і свиті. Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті. Так, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності. Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, Шевченко одягався досить модно. Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців. (Для порівняння – працюючи в археологічній комісій Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).

У нашій школі також вшановували пам"ять Тараса Шевченка. Було підготовлено захід, де учні декламували вірші поета, співали та отримали грамоти за читання віршів.

Також у бібліотеці була проведена інформаційна хвилинка, та створена виставка до річниці Тараса Григоровича Шевченка.