По Україні з краю в край, ходить Святий Миколай.

   

         Взимку є чимало свят, на які чекають і дорослі, і діти. І цей святковий період починається з визначного грудневого дня – Дня Святого Миколая, коли діти згадують усі свої добрі та погані вчинки, одержують солодощі та замовляють подарунки під ялинку. 

   Вони загадують свої мрії та бажання, неодмінно записують їх до паперового листа, перевіряючи кожне слово, щоб Дідусь не помітив помилки і не подумав чогось поганого… А він не подумає, ми ж з вами точно знаємо!

До нашої школи також завітав Святий Миколай.Діти розповідали вірші,співали пісні, та отримали подарунки.

    У бібліотеці напередодні свята діти слухали історію свята та про самого Святого Миколая. Вони  отримали листівки, та з захопленням  писали свої прохання до Миколая.

                                                                                               

"Світ ловив мене та не спіймав" до дня 300-річчя Григорія Сковороди.

Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.

Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.

За іншою легендою, Григорій Савич точно знав дату своєї смерті. За переказами, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись.

Цікаві факти із життя відомого українського філософа

• Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років після народження філософа. Саме тоді дослідники віднайшли в одному із листів Сковороди згадку про святкування власного дня народження.
• Григорій Сковорода мав виняткові здібності до навчання. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.
• Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.
• Григорія Савича називають зачинатилем жанру байки.Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.
• Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.
• Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.
• Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».
• Слава про таку надзвичайну людину швидко розлетілася, тож мислителю були скрізь раді, його чекали. Оскільки він мав знайомих в усіх куточках країни, вважається, що завдяки його впливові відбулося відкриття Харківського університету. Ідею про навчальний заклад вирішив втілити у життя Василь Каразін — тридцятирічний дворянин. Для того, аби заклад був створений і запрацював, потрібні були неабиякі кошти, які молодий чоловік збирав з дворянства. Це були добровільні внески, тож дива могло й не статися. Та величезна на той період сума в шістсот вісімнадцять тисяч карбованців була отримана. Подейкують, що ті, хто вніс свою частку до цієї великої справи були заздалегідь підготовлені Г. Сковородою.
• Всім відомо, що мислитель все життя був самотнім, але не всі знають, що він був закоханий і навіть хотів одружитися, але не зміг. Прагнення до свободи переважило, і він покинув наречену прямо на весіллі. Тож залишився самотнім. Ще подейкують, що він свідомо зарікся від інтимного життя.
• 
  
  
  

Афоризми від Сковороди

- Бери вершину і матимеш середину.

- З усіх утрат втрата часу найтяжча.

- Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.

- Більше думай і тоді вирішуй.

- З видимого пізнавай невидиме.

- Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

- Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

- Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.

- Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

- Чисте небо не боїться блискавки та грому.

- Що швидко запалюється, те раптово гасне.

- Більше думай і тоді вирішуй.

Незважаючи на те, що з-під пера Г. Сковороди вийшли вірші, афоризми, байки, прозові, філософські твори, його творчість не була надрукована за життя, а його тексти поширювалися шляхом переписування вручну.

Величний, гордий мандрівник, філософ, письменник, музикант, Г. С. Сковорода зробив значний вклад в українську культуру і залишиться в пам’яті нації надовго. Також не забудеться його любов до свободи, викарбувана на могилі: «Світ ловив мене, та не спіймав…»

У нашій бібліотеці до 300- річчя відбулась виставка літератури, де діти мали можливість ознайомитись з творами видатного Григорія Сковороди.

"Ніхто не забутий, ніщо не забуте"

          

            "Ніхто не забутий,   ніщо не забуте" 

      У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів в Україні. Наймасштабнішим з них був голодомор 1932-1933 років.

     Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.

      Історики називають причиною голоду репресивну політику хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада. Таким чином влада хотіла упокорити українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та боротьбу за відродження власної державності.

      Від Голодомору в Україні померло щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.

Голодомор у фільмах і книжках

       Першим художнім твором про Голодомор став роман "Марія" Уласа Самчука, написаний одразу після подій 1933 року. Автор присвячує свій роман "матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933".

      У романі-хроніці описана трагедія України після 1917-го року - через трагедію однієї жінки. Його вважають одним з найкращих творів про історію українського народу у ХХ столітті.

• 10 книг про Голодомор

      У 1962 році в діаспорі вийшов "Жовтий князь" Василя Барки. В основі твору - власні спогади автора, який у молодості опинився на межі голодної смерті. Олесь Янчук у 1991 році зняв за романом фільм "Голод-33".

      У 1981 році у США вийшли мемуари українського дисидента та радянського генерала Петра Григоренка, в яких він дуже детально описав жахи голоду та механізми його впровадження на Херсонщині та всій Україні.

      Одним із найґрунтовніших досліджень на тему голодомору стали "Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор" - праця британського дипломата, історика та літератора Роберта Конквеста, яка вийшла 1986-го року.

       На зорі незалежності України у 1990 році ЦК Компартії України дозволив публікацію книжки "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів". Тираж видання був усього 2,5 тис. примірників і воно стало бібліотечним раритетом.

     "Червоне намисто" (2013) — це короткометражний фільм, який може переглянути кожна дитина. Сюжет заснований на реальній історії 7-річної дівчинки Антоніни, яка пережила недитяче випробування голодом у 1932-1933 роках. Фінал стрічки оптимістичний, можна переглядати разом з дітьми.

     У 2019 році на замовлення Міністерства інформаційної політики створили мультфільм "Голодний дух". Попри анімаційні засоби передачі теми Голодомору, психологи попереджають, що дітей можуть налякати деякі сцени.

     Канадський фільм "Гіркі жнива" (Bitter Harvest) (2017) розповідає про історію кохання в розпал Голодомору 1932—1933 років. Стрічка стала першим англомовним художнім фільмом про Голодомор. Прообразом головної героїні фільму стала матір режисера Джорджа Менделюка, яка у пошуках хліба дійшла з Харкова до Львова.

     Фільм "Містер Джонс" (в українському прокаті "Ціна правди") розповідає про історію боротьби британського журналіста Гарета Джонса за правду про Голодомор.

21 листопада ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ.

       День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

     Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

      Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

    У школі  з дітьми проводились позакласні заходи. Учні мали змогу послухати презентації щодо історію цього дня,першопричини, значення для українського народу.

9 листопада- День української писемності та мови.

9 листопада у День української писемності та мови відбувся Всеукраїнський радіодиктант Національної єдності-2022, який об‘єднав учнів та вчителів нашої школи.

       У шкільній бібліотеці в честь дня писемності відбулась мовна вікторина  для учнів 3-4 класів. Учні віповідали на питання, і мали змогу отримати багато корисної інформації щодо знання рідної мови.

    Діти були нагороджені медалями та  грамотами за активну участь у вікторині.

Нагородження переможців літератуної премії

      Шкільною літературною премією «Настасівський Пегас», відзначили учнів 5-11 класів КЗ «Настасівський ЗЗСО».

Переможцями стали учень 5 класу Ігор Москаль, та учениця 6 класу Ольга Михайленко.

Твори переможців шкільної літературної премії «Настасівський Пегас» були опубліковані в спеціальному збірнику та були передані в фонд нашої шкільної бібліотеки .

Тиждень присвячений 31 річниці Незалежності України

 

    

  24 серпня тридцятий рік поспіль Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.

Історія свята

1. Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

2. Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

3. 24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

4. За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

5. Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.

6. Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.

На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишають написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».

7. Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.

8. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

9. 24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.

Найспівучіша нація найбільшої за площею держави Європи. Україна – найбільша за площею держава Європи.

10. Українська мова у 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі визнана як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і посіла друге місце після італійської.

11. Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень ‒ близько 200 тис. Жодна нація не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень світу. У фонді України перебуває 15,5 тис. пісень. На другому місці ‒ з кількістю 6 тис. народних пісень ‒ Італія.

12. Національну валюту України – гривню – введено в обіг 2 вересня 1996 року.

13. Українська Конституція – одна з найдавніших у Європі. Правда, мова не про сучасний варіант основного закону, а про Конституцію Пилипа Орлика, проголошену ще у 1710-му.

В нашій школі також відбувся тиждень присвячений 31 річниці Незалежності України. Був проведений конкурс малюнків на асфальті "Все буде Україна"

Свято Першого дзвоника

   

Свято «Першого дзвоника» сьогодні відбулося для учнів Настасівської школи

Урочистості відбулись з обмеженнями у зв’язку з воєнним станом.

Особливі вітання сьогодні лунають для цього чисельного першого класу – дітей, які вперше переступлять поріг школи, що стане рідною. Тут вас поведуть у країну знань розумні і досвідчені вчителі.

В щасливу дорогу дорогі учні!

Цей рік важливий для вас, тому використайте цей час з користю, щоб успішно завершити школу і продовжити навчання у вишах, знайти свою стежинку у житті. Бажаю усім успішного і безпечного навчання.

Оголошено літературний конкурс "Настасівський Пегас"

                                  

 ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС "Настасівський Пегас".

Шкільною літературною премією «Настасівський Пегас» відзначатимуться учні 5-11 класів КЗ «Настасівський ЗЗСО», які мають літературні здобутки й можуть їх у відповідній кількості представити конкурсній комісії для оцінювання.

Шкільна літературна премія «Настасівський Пегас» присуджуватиметься щорічно.

На здобуття Премії подаються нові вірші чи твори малої прози, підготовлені учнями 5-11 класів, які неопубліковані в періодиці чи в інтернет ресурсах і подані в електронному чи паперовому або рукописному варіантах не пізніше, ніж до 31.08 поточного року.

Розгляд, обговорення та оцінка поетичних чи прозових творів, поданих на здобуття Премії, проводяться конкурсною комісією у складі п’яти членів. Персональний склад комісії затверджує директор КЗ «Настасівський ЗЗСО» терміном на три роки.

П’ять поетичних чи прозових творів (можуть бути з власним художнім оформленням), коротка біографічна довідка та портретна світлина автора, представлені на здобуття Премії, приймає голова конкурсної комісії з присудження Премії з 01 до 31 серпня поточного року. Номінант, який не отримав Премії, може подавати матеріали на конкурс ще один раз наступного року.

Диплом лауреата Премії «Настасівський Пегас» присуджується учасникам лише один раз.

Розгляд, обговорення та оцінка творів, поданих на здобуття Премії, проводиться конкурсною комісією з присудження Премії протягом вересня поточного року.

Рішення щодо кожної кандидатури приймається більшістю від загального складу конкурсної комісії з присудження Премії на підставі загальної кількості балів (максимальна кількість балів – 12), виставлених кожним членом конкурсної комісії.

Рішення про присудження Премії «Настасівський Пегас» оприлюднюється на сайті КЗ «Настасівський ЗЗСО» або перед номінантами в день засідання конкурсної комісії.

Особам, які отримали Премію, присвоюється звання лауреата Премії «Настасівський Пегас» у формі Дипломів І, ІІ, ІІІ ступенів та грошової винагороди. Дипломи лауреатів Премії вручає голова конкурсної комісії з присудження Премії «Настасівський Пегас», а грошову винагороду – спонсор.

Грошові премії еквівалентні наступним сумам: за отримання Диплому І ступеня додається грошова винагорода в сумі 2 000 гривень; за Диплом ІІ ступеня – 1 500 гривень; за Диплом ІІІ ступеня – 1 000 гривень.

Дипломи лауреатів та грошові премії вручаються на урочистому засіданні в актовій залі КЗ «Настасівський ЗЗСО» у присутності учнів 5-11 класів та педагогічних працівників в першій декаді жовтня поточного року.

Твори претендентів та лауреатів з присудження шкільної літературної премії «Настасівський Пегас» передаються в фонд бібліотеки КЗ «Настасівський ЗЗСО» та публікуються в спеціальному збірнику за кошти спонсорів.

Привітання від вчителів

 

          Останній дзвінок – це завершення чергового навчального року і початок веселих літніх канікул. Для випускників він звучить в нашій школі в останній раз, для кого-то в перший, для кого-то це вже стало звичною подією. Нехай кожен учень підведе підсумки цього навчального року, стане мудрішим і трішки дорослішими. Бажаємо всім щастя і миру.

     Нехай кожен день вам дарує щось цікаве, захоплююче і чудове. Бажаємо вам, а заодно і всім нам, набратися нових сил, терпіння і наснаги на наступний навчальний рік, щоб перетворити його в світлий легкий шлях до успіху.

Моменти шкільного життя(2021-2022 н.р)

   Ось і минув ще один навчальний рік. Згадаємо,  як ми разом його провели.Ми начались,читали, мріяли, творили, здобували перемоги.