День пам’яті Героїв Крут

 

                          29 січня — День пам’яті Героїв Крут

        Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто понад століття тому став символом української незламності.

      У 1918 році на залізничній станції Крути кілька сотень молодих хлопців — студентів, курсантів та гімназистів — прийняли нерівний бій проти багатотисячної більшовицької армії. Вони були майже дітьми за віком, але справжніми велетнями за духом.

     Це не просто дата в підручнику з історії. Це історія про справжніх «кіборгів» минулого століття.

Що варто знати про них:

• Це були студенти та ліцеїсти. 

• Протистояли силі, що була вдесятеро більшою. 500 українських добровольців проти 4-тисячної армії більшовиків.

• Вони виграли час. Завдяки їхній стійкості Україна змогла підписати важливий мирний договір і отримати визнання у світі.

Чому це про нас сьогодні?

• Сьогодні українська молодь знову доводить, що сміливість не має віку. Хтось волонтерить, хтось донатить, хтось тримає інформаційний фронт. Герої Крут показали приклад: твій голос і твій вчинок мають значення, навіть якщо ти ще вчишся в школі чи університеті.

  Пам’ятай: вони загинули, щоб ми могли жити у вільній країні.

   Героям Крут — вічна слава! Слава Україні!

Поет,що навчив нас бути людьми(В.Симоненко)

                               Василь Симоненко

  Василь Симоненко — один із тих українських письменників, чиє слово не втрачає сили з роками. Він не прикрашав дійсність і не боявся правди. Його поезія — чесна, болюча, але світла, бо в центрі завжди стоїть Людина.

Поет-шістдесятник, журналіст, громадянин. Його життя було коротким, але надзвичайно змістовним. Симоненко говорив про свободу, гідність, любов до України й відповідальність за власний вибір.

Його слова давно стали духовними дороговказами для поколінь:

«Ти знаєш, що ти — людина?»

Цей рядок — не просто поезія, а нагадування кожному з нас про власну цінність і неповторність.

Василь Симоненко глибоко й щиро писав про Батьківщину:

«Україно, ти для мене диво!»

У цих словах — не гучний пафос, а справжня, вистраждана любов до рідної землі.

Його поезія завжди була на боці правди і справедливості:

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину…»

Ці рядки й сьогодні звучать особливо сильно, як моральний заповіт для кожного українця.

Симоненко писав про простих людей, про біль і надію, про любов, що не зраджує, і про людську гідність:

«Бо на землі людина — не безсила,

Коли в душі у неї правда є».

📖 У нашій бібліотеці ви знайдете збірки поезій та публіцистики Василя Симоненка. Запрошуємо читати, перечитувати й відкривати для себе поета, який умів говорити просто — про найважливіше.

Слово Симоненка — це слово свободи, честі й любові до України.