День вишиванки

                              

Вчителі Настасівського ліцею у день вишиванки

        Щорічно в травні в Україні відзначають Всесвітній день вишиванки. Це поки неофіційне свято, а історія його появи абсолютно випадкова.

       Всесвітній день вишиванки - молоде свято. Відзначати його почали лише в 2006 році, але за цей час воно стало дуже популярним, до того ж не тільки у нас, в Україні, а й за кордоном.

       Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця. 

     Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.

                        10 цікавих фактів про вишиванку

1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

     До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

   Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

    Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки.

    Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.
6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.
7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.
8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.
9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.
10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

5. У нашій шкільній бібліотеці була організована виставка  "Вишиванка - символ України. Дзеркало народної душі". 

5. А з першокласниками ми провели цікавий квест. Діти своїми руками створюювали особливі вишиванки на папері, де могли пофатназувати, і пізнавально провести час, під час перегляду презентації про історію виникнення, значання орнаметів, та кольорів у вишиванці.     
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   

9 травня-День Європи

    

    Президент України підписав указ згідно з яким 9 травня Україна відзначатиме День Європи, як це робить Європейський Союз. Раніше це свято в нашій країні не мало фіксованої дати, його відзначали щороку в третю суботу травня.

     День Європи в Україні було запроваджено у 2003 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми. Це свято було прийнято з урахуванням стратегічного курсу України на зближення з Європейським Союзом та подальший вступ до ЄС.

    У Європі існує свято з аналогічною назвою, яке щороку відзначають саме 9 травня. В цей день 1950 року міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман виступив із закликом до об'єднання повоєнних європейських держав для їхнього розвитку та процвітання в майбутньому. Промова політика стала першим кроком на шляху до об'єднаної Європи.

     У мирні часи на центральних площах Києва, Харкова, Одеси, Львова та інших великих українських міст проводилися святкові заходи, презентації про історію та культуру європейських країн, концерти, тощо. 

8 травня- день пам'яті та примирення

    День пам'яті і примирення присвячений перемозі над нацизмом, а також вшануванню всіх його жертв.

   8 травня 2023 року Україна разом Європою та США відзначає День пам'яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення - що країни Європи уклали мир після війни.

    У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з'явиться нова святкова дата - День Перемоги над Росією. А сьогодні згадаємо про закінчення Другої світової війни.

     У нашому ліцеї також відбувся захід присвячений дню примиренню та пам'яті загиблим у Другій світовй війні.

День пам'яті та примирення - історія дати

     Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік. 7 травня 1945 року командування Третього Рейху підписало акт про капітуляцію Німеччини у Франції. Наступного дня 8 травня його ратифікували в Берліні. Потім вночі 8 травня на вимогу Сталіна був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини" - за московським часом це сталося 9 травня.